#щоденник практики стр 2

11.07.13

«Народивши» дві статті, з самісінького ранку побігла в редакцію. Зустріла мене заступник редактора і серйозним виразом обличчя, пробігшись очима по ще теплих листках з текстом, нагадала про підпис. Виявляється, треба було не лише прізвище і ім’я вказати, а й моє місце навчання. Пролунало також запитання чи мій рідний університет вже не є державним. Дивно і тупо, якщо чесно. Адже не просто так він є Львівський національним університетом. Окей, зав тик цієї панянки можна пробачити за гарні очі.

На цьому якось натхнення полишило мене, але з’явилися ідеї для майбутніх моїх сотворінь.

12.07.13

Півдня провешталася містом з новими знайомими, котрі ліниво намагались мені пояснити, що нема нічого цікавого в Снятині і всі звідси тікають. Але в нашому екскурсійно-прогулянковому турі вже з’явилися три основні точки – парк, площа Незалежності і круча біля школи-інтернату, звідки чудово видно річку і навколишні села.  Отож тепер на кожну нашу майбутню зустріч вже складено карту посиденьок – трішки на кожній точці. Весело ж то як, але вибору нема. Та й прогулянки ці хоч трохи розфарбовують нетрудові будні. Завдяки цим подругам за день-два матиму опитування їхньої молоді, по котрих вже напишу статтю. А наразі сиджу над опрацьовуванням постаті Марка Черемшини, далеко не останньої постаті для України і, особливо, Снятина. Твори його мені дуже сподобались,перечитала все, що знайшла в бібліотеці.  хоч в школі не пригадую, щоб їх вивчала. Як на мене, хороші б вийшли осучаснені короткометражки по його новелах.

13.07.13.

Погода не втішає, вже дні три то дощ, то сонце, то все на раз. Чекаю на результати опитувань, прибираю, оскільки сьогодні субота. От і вся моя робота.